Роль мікробіоти кишківника в здоров’ї немовлят

4 min read / 19.01.2024

Роль мікробіоти кишківника в здоров’ї немовлят

Тіло людини є господарем для мільйонів мікроорганізмів, що живуть на його поверхні та всередині, вони функціонують у синергії з власними клітинами людини та впливають на здоров’я протягом усього життя. Ці мікроорганізми називаються мікробіотою або мікробіомом. Вчені довели, що вони впливають на імунологічні, ендокринні та нервові процеси. Попри те, що безліч мікроорганізмів перебуває на поверхні шкіри, в ротовій порожнині та сечостатевому тракті, мікробіота кишківника є найбільш різноманітною, а функції мікроорганізмів, що її створюють, вивчені найкраще (1). І вчені стверджують, що вона відіграє вирішальну роль у здоров’ї немовляти.

Формування мікробіоценозу шлунково-кишкового тракту новонародженої дитини

Процес створення кишкової мікробіоти немовляти – це результат взаємодії факторів навколишнього середовища та хазяїна. Як корисні, так і шкідливі мікроби колонізують кишківник маляти при народженні, а далі відбувається поступове формування мікробіому, яке триває роками. На кількісний та якісний склад мікробіому в першу чергу впливає:

Спосіб пологів. Це вирішальний фактор, адже склад кишкової мікробіоти дітей, народжених вагінальним шляхом, здається подібним до складу мікробіоти піхви матері (тут домінують лактобацили). Водночас мікробіота кишківника малюків, що з'явилися на світ через кесарів розтин, подібна до мікробіоти шкіри матері (тут домінують стафілококи) (2).
Гестаційний вік при народженні. Порівняно з доношеними немовлятами, кишківник недоношених не може колонізувати симбіотичні анаеробні бактерії (зокрема Bacteroides і Bifidobacterium), тому в їх фекаліях зростає відносна кількість Enterococcus і Enterobacteriaceae. І такі відмінності можуть підвищувати ризик запалення та інфекційних захворювань (2).
Режим годування. Насправді режим годування є основним фактором, що впливає на мікробіоту шлунково-кишкового тракту немовляти. Роль грудного вигодовування в регулюванні кількісного та якісного складу мікробіому кишківника була широко визнана. Зокрема, грудне вигодовування призводить до збільшення відносної кількості біфідобактерій в дитячому кишківнику. До того ж IgA у грудному молоці сприяють розвитку дитячої імунної системи. А олігосахариди у складі жіночого молока можуть вибірково впливати на формування корисних мікробів у дитини. У кишковій мікробіоті дітей, що перебувають на грудному вигодовуванні, переважають Bifidobacterium, а у тих, хто харчується сумішами, - Bacteroides і Bifidobacterium. До того ж грудне вигодовування може ефективно запобігати надмірній вазі дітей шляхом покращення складу кишкового мікробіома. Тому беззаперечним є той факт, що грудне молоко є найкращою їжею для немовлят (2).
Дієта матері. Харчування матері може впливати на склад мікробіоти кишківника дитини через молоко. Зокрема достатнє споживання жиру та клітковини жінкою – це важливі визначальні фактори мікробіоти грудного молока. До того ж, харчування впливає на наявність у молоці таких біоактивних молекул, як олігосахариди (2).
Фактори навколишнього середовища. На склад мікробіому кишківника може впливати наявність у сім'ї інших дітей та домашніх тварин, а також географічне розташування (2).
Генетичні особливості. Доведено, що у дітей, що є генетично ідентичними близнюками, мікробна подібність значно вища, ніж у різнояйцевих близнюків (2).

У ранньому віці мікробіота кишківника немовлят зазнає переходу від домінування Lactobacillus і Bifidobacterium до домінування Firmicutes і бактерій, що представляють мікробіоту кишківника від дитинства до зрілості. Lactobacillus і Bifidobacterium можуть сприяти розвитку імунітету, набутого немовлям, і вродженого імунітету в ранньому віці. Важливо, що відносна кількість Bifidobacterium у фекаліях у ранньому віці пов’язана з нижчим ризиком розвитку неінфекційних захворювань у подальшому житті, таких як ожиріння та астма. Склад і різноманітність мікробіоти кишківника немовлят різко змінюються з прийомом твердої їжі (2).

Роль мікробіоти кишківника для підтримки здоров’я у майбутньому

Доведено, що мікробіота кишківника безпосередньо впливає на різні фактори життя, зокрема:

Активацію та розвиток імунної системи. Кишківник є першою лінією захисту нашого організму від патогенів. Вже цього ствердження достатньо, щоб зрозуміти важливість кишкового мікробіому для роботи імунітету. До того ж, вчені підтвердили, що мікробіота на слизовій оболонці може прямо чи опосередковано формувати імунну систему, поки вона не дозріє. Період після народження є найбільш критичним періодом, протягом якого мікробіота може мати глибокий вплив на структуру та функцію імунної системи немовляти.
Розвиток центральної нервової системи. Вчені довели, що створення мікробіоти кишківника в ранньому віці має важливе значення для розвитку мозку немовляти. Зокрема є дані, що підтверджують наявність взаємозв’язку між різноманітністю мікробіому та когнітивними здібностями, індивідуальною та соціальною поведінкою немовляти.

Звісно ж, якісний та кількісний склад мікробіому кишківника безпосередньо впливає на процеси перетравлення та метаболізму їжі.

Мікробіота відіграє важливу роль у здоров’ї дитини. Нормальна мікробіота кишківника у немовлят позитивно впливає на здоров’я в ранньому віці та в довгостроковому плануванні, тоді як порушення її складу може бути однією з причин дисплазії мозку, дефектів імунної системи та метаболічних розладів (2).

Вплив про- та пребіотиків на розвиток мікрофлори

Вчені проводять безліч досліджень, присвячених тому, як покращити мікрофлору кишківника у дітей, які були народжені через кесарів розтин, або передчасно, а також у тих, хто харчується сумішами, а не грудним молоком. І пробіотики для немовлят можуть виявитися корисними у різних ситуаціях (3).

Зокрема, проведені дослідження показують, що пряма маніпуляція мікробіомом немовляти, якщо це можливо, є альтернативним, ощадливим способом відновлення мікробіоти дитини після кесаревого розтину, антибіотиків або годування сумішшю. Також вчені стверджують, що пероральні пробіотики знижують ризик смерті від некротизуючого ентероколіту у недоношених новонароджених (3).

Рандомізоване контрольоване дослідження показало, що пероральні синбіотики (пробіотики та пребіотики разом), які дають недоношеним немовлятам, змінюють склад їх кишкової мікробіоти та знижують ризик розвитку атопічних захворювань, метушливості та плачу (3).

Також лікарі та вчені рекомендують для немовлят, чиї матері не можуть годувати грудьми, використовувати суміші, створені за формулами, які передбачають збагачення пребіотичиними та пробіотичними сполуками (3).

Література