Імунітет дитини на ГВ
Материнське грудне молоко вважається найкращим харчуванням для новонароджених. Воно є надзвичайно складною біоактивною рідиною, склад якої змінюється залежно від стадії лактації, часу доби та фізіологічного стану жінки. І Всесвітня організація охорони здоров’я, і Дитячий фонд ООН рекомендують починати грудне вигодовування не пізніше, ніж через годину після народження, а немовлят слід годувати виключно грудним молоком принаймні протягом перших 6 місяців життя (1). Багато у чому такі рекомендації пояснюються саме впливом грудного молока на імунітет новонародженого.
Загальний вплив грудного вигодовування на формування дитячого імунітету
Грудне молоко є джерелом біоактивних молекул, бактерій та імунних клітин. Імунногенні клітини в грудному молоці програмують імуногенну відповідь у новонародженого та стимулюють здорову мікробну колонізацію кишківника немовляти шляхом тренування імунної системи (1).
Відомо, що протягом перших тижнів після народження імунна система дитини є незрілою, недостатньою та неефективною для захисту від патогенів. У малюків спостерігається незрілість імунних клітин та лімфоїдних тканин, що підвищує сприйнятливість їх організму до інфекцій, збільшує ризики захворювання та смерті. Насправді народження вважається доволі стресовою подією для дитини, яка стикається з новим середовищем із різноманітною мікробною екосистемою порівняно з внутрішньоутробною. До того ж, новонароджені є дуже сприйнятливими до інфекцій та демонструють обмежену реакцію на вакцинацію протягом перших місяців життя (1).
Поки формується власний імунітет, організм дитини піддаються впливу величезної різноманітності антигенів, з якими він не стикався під час внутрішньоутробного життя. Це одна з причин, чому неонатальні інфекції все ще є причиною великої частки ранніх дитячих смертей у всьому світі. Водночас новонароджені мають стримувати або навіть глушити свою імунну відповідь, тому що вони повинні виробити толерантність до антигенів, які не завдають шкоди або можуть бути корисними, наприклад, до тих, які містяться в харчових продуктах. Така толерантність має запобігти аутоімунним та алергічним реакціям у перші місяці життя та пізніше. Колонізація кишківника правильною мікробіотою теж відіграє важливу роль у цьому процесі (2).
Під час грудного вигодовування відбувається передача компонентів материнського імунітету через грудне молоко, що необхідно для формування імунної системи дитині та для її здорової реакції на різні небезпечні зовнішні патогени. Початкові результати наукових досліджень дозволяють припустити, що жінки забезпечують пасивний імунний захист немовляти шляхом передачі антитіл з молоком протягом перших 2-4 тижнів грудного вигодовування. До того ж, є дані, що з грудним молоком маля отримує ще й інші компоненти імунної системи матері, зокрема лейкоцити та інші материнські імунні та стовбурові клітини, які вторгаються в кров новонародженого, що призводить до мікрохімеризму (інфільтрації материнських клітин у тканини новонародженого) для формування імунної толерантності (1).
Водночас штучні молочні суміші не сприяють вродженій та адаптивній імунній активації та розвитку кишкового мікробіому у новонародженого, що може зробити його більш вразливим до вірусних та бактеріальних інфекцій (1, 2).
Грудне вигодовування для профілактики інфекційних захворювань
Захисні властивості грудного молока відомі майже століття. Перший огляд про вплив грудного вигодовування на профілактику інфекційних захворювань був опублікований у 1935 році. Згодом сотні статей та десятки систематичних оглядів підтвердили ці початкові висновки. Зокрема було встановлено, що у складі грудного молока є чимало речовин з антибіотичними властивостями, а саме лактоферин, лізоцим та інші білки. До того ж воно містить чимало олігосахаридів жіночого молока (складних цукрів з пребіотичними та пробіотичними властивостями), їх набір може значно відрізнятися залежно від генетичних факторів, впливу навколишнього середовища та часу лактації. Олігосахариди знижують ризики вірусних, бактеріальних та паразитарних інфекцій, формують дитячу кишкову мікробіоту завдяки постачанню корисних бактерій, а також модулюють реакцію епітеліальних та імунних клітин. Всі ці фактори перешкоджають проникненню шкідливих бактерій та їх росту (2).
Інші складові грудного молока, звані факторами росту, підтримують та відновлюють слизову оболонку дихальних шляхів та кишківника. Це також важливо для імунітету дітини, адже запобігає проникненню бактерій (2).
Найважливіше те, що грудне молоко і, зокрема молозиво, містить чимало материнських імуноглобулінів IgА, які спеціалізуються на боротьбі з кишковими та респіраторними патогенами. Ці імуноглобуліни походять зі слизових оболонок матері та мігрують у молочні залози, щоб потрапити у грудне молоко. Вони не тільки забезпечують безпосередній захист від інфекцій, а й сприяють формуванню мікробіоти кишківника дитини (2).
Грудне молоко містить також інші імуноглобуліни матері. Це антитіла пам’яті, які організм жінки виробляє у відповідь на перенесені раніше інфекції. Ці імуноглобуліни потрапляють у грудне молоко у разі наявності відповідного подразника, який організм жінки отримує від дитини. Якщо мікробний або вірусний агент присутній у роті немовляти, це провокує реакцію у молочній залозі, яка починає виробляти специфічні антитіла, якщо мати раніше контактувала з таким агентом. Проведені дослідження показують наявність антитіл проти SarsCov-2 у грудному молоці матерів, які перенесли інфекцію Covid-19 (2) і годують грудьми.
Також грудне молоко містить багато інших біоактивних компонентів. Роль, яку відіграють багато з них, залишається невизначеною і, можливо, не пов’язано безпосередньо з імунітетом. Це може бути пов’язано, наприклад, з нервовим розвитком або з профілактикою онкології в подальшому житті на додаток до очевидних харчових функцій. Однак деякі компоненти безпосередньо впливають на імунітет дитини. Наприклад, лейкоцити матері мігрують до лімфатичних вузлів, печінки та селезінки. А цитокіни та інтерлейкіни відіграють роль у регулюванні імунної відповіді та захисту слизової оболонки немовлят, яких годують грудьми (2).
Грудне вигодовування та кишкова мікробіота
Грудне вигодовування допомагає посилити імунітет дитині до кінця життя. Воно особливо важливе для профілактики імунозалежних захворювань, таких як алергія, діабет 2 типу, ожиріння та інших хронічних неінфекційних захворювань з усіма їх негативними наслідками. Це досягається завдяки впливу грудного вигодовування та грудного молока на мікробіоту кишківника немовляти та через вплив антигенів і алергенів (2).
Мікробіота кишківника діє як ключовий фактор балансу між здоров’ям та хворобою, регулюючи сприйнятливість до інфекцій та алергії. Пребіотики та пробіотики грудного молока, а також його антигенспецифічні та неспецифічні антимікробні сполуки забезпечують розвиток мікробіому кишківника та його еволюцію. Доведено, що припинення грудного вигодовування та використання молочної суміші призводить до радикальної зміни складу кишкової мікробіоти. І вчені вважають, що такі зміни можуть мати довготривалий вплив на місцевий та системний імунітет дитини (2).
Грудне молоко та здорова функція імунітету
Грудне молоко також містить різноманітні антигени та алергени, які унікальним чином змінюються залежно від дієти матері та її попереднього стану здоров'я та історії захворювань. У маляти вони викликають толерантність, а не імунну реакцію.
Грудне молоко також може модулювати імунну відповідь дитини на антигени та алергени, що потрапляють до його органів іншими шляхами, наприклад, через дихання або разом з прикормом. Тому вчені впевнені, що грудне вигодовування сприяє зниженню ризику захворювань, викликаних збоями в роботі імунної системи.
Отож, грудне вигодовування та грудне молоко забезпечують оптимальне харчування, імунний захист та підтримку розвитку дитини. Штучна суміш може забезпечити лише основне харчування. І для зміцнення імунітету у дітей варто продовжувати грудне вигодовування якомога довше (2).
Література:
