Купання новонародженого
Купання новонародженого
Купання новонародженого
Водні процедури є необхідними для всіх нас без виключення. Якщо мова йде про новонароджену дитину, то купання таких малят виконує в першу чергу очищувальну функцію — прибирає зі шкіри частинки поту, відмерлий епідерміс та різні забруднення. Проте така здавалося б проста процедура викликає у батьків та деяких лікарів безліч запитань. Спробуємо розібратися, яким має бути купання новонародженого. Як правильно купати немовлят?
Купання немовлят у першу добу після пологів
У багатьох країнах купання новонародженого практикується уже в день появи на світ, оскільки вважається, що воно видаляє забруднюючі речовини зі шкіри та запобігає інфекції. Проте ця практика базується лише на культурних переконаннях. Проведені дослідження показують, що раннє купання є стресовою процедурою для новонародженого, воно здатне дестабілізувати життєво важливі функції у зовні здорових малюків, особливо температуру, рівень глюкози та респіраторний статус. Залежно від тяжкості гіпотермії, вона може призвести до зниження активності, млявості та труднощів з годуванням.
Також у багатьох лікарнях перше купання проводиться незабаром після народження та потребує відокремлення новонародженого від матері, що позбавляє його можливості контакту “шкіра до шкіри”, а це потенційно може перешкоджати грудному вигодовуванню.
Всесвітня організація охорони здоров'я рекомендує відкладати купання мінімум на добу після народження (1). У наших реаліях така процедура зазвичай проводиться вже після виписки маляти з пологового будинку. І актуальні рекомендації говорять про те, що здорового новонародженого варто купати не раніше, ніж через 3 дні після народження (2). Проте батьки можуть стикатися з деякими утрудненнями при купанні новонароджених дітей.
Як правильно купати новонародженого?
Купання новонародженого має відбуватися лише в тому випадку, якщо температура дитини не нижче 36,5 °С. Процес має бути максимально плавним та без тертя губкою та без використання мила. Використання губки може призводити до зневоднення шкіри та зменшення захисного рогового шару шкіри. Перші купання не тривають більше ніж 5 хвилин, а після них шкіру потрібно витерти м'яким рушником, не розтираючи.
Вода для купання немовляти може бути звичайна, водопровідна. Лише якщо мова йде про недоношених немовлят, народжених до 30 тижня вагітності, у догляді за ними має використовуватися дистильована вода, оскільки в водопровідній воді може спостерігатися деяка кількість синьогнійної палички (для абсолютно здорових доношених дітей вона безпечна). Щодо температури води, сучасні дослідники не мають однозначної думки на цей рахунок. Вважається, що вона має знаходитися у рамках 34 — 37,5 ° С.
Купання новонароджених доношених дітей має відбуватися двічі на тиждень, а недоношених — не частіше, аніж раз на 4 дні. Для догляду за пупочною ранкою може використовуватися розчин хлоргексидину. Щодо застосування мийних засобів, то багато лікарів рекомендують обходитися без них та використовувати лише саму воду (2). Якщо ж батьки все ж використовують мило, варто віддати перевагу м'яким мийним засобам, які розроблені спеціально для дитячої шкіри.
Купання недоношених малюків рекомендовано проводити у сповитому стані у маленькій ванночці. Такий підхід робить цю процедуру менш стресовою для дитини та допомагає їй розслабитися і зберігати фізіологічне положення (підігнуті ніжки) (3).
Після купання новонародженої дитини батьки можуть використовувати пом'якшувальні засоби для профілактики сухості шкіри та захисту її рогового шару. Якщо дитина не страждає на атопічний дерматит, то емоленти мають використовуватися в невеликій кількості. Щодо використання олій, то вони можуть бути корисними лише у разі фізіологічної сухості шкіри у досить невеликому об'ємі. Дітям з атопічним дерматитом застосування олійок в якості зволоження не рекомендоване. (2).
Позитивний вплив купання на стан дитини
Купання новонародженого з часом може стати більш тривалим та використовуватися не тільки для очищення шкіри, а й для отримання нових вражень та сенсорних відчуттів. Сам процес купання пропонує маляті мультимодальне сенсорне середовище, включаючи взаємодію з іншими людьми, яке, може сприяти соціальному, когнітивному та поведінковому розвитку немовляти.
Запахи, наприклад аромати у ванні, можуть суттєво впливати на поведінку та фізіологію. Унікальний анатомічний шлях нюху означає, що запах потенційно впливає на настрій, пам’ять і здатність використовувати нову інформацію. Крім того, численні дослідження кількох видів свідчать про те, що тактильна стимуляція може покращити когнітивний, поведінковий, моторний і соціальний розвиток. Час купання пропонує ідеальну можливість надати дитині широкий спектр тактильних подразників (4).
Що можна додати у воду?
Багато батьків продовжують використовувати різні трав'яні настої та інші добавки для купання новонароджених. Проте сучасна медицина категорично застерігає від таких експериментів. Кожна рослина (зокрема й такі популярні лікувальні рослини як ромашка, дуб, валеріана тощо) мають цілий спектр властивостей, вони можуть впливати на стан здоров'я немовляти через шкіру та респіраторну систему. І їх використання для купання новонародженого може призводити:
- до погіршення стану шкіри, виникнення надмірної сухості, дерматиту тощо;
- до виникнення алергічних захворювань, зокрема й у майбутньому (через так звану алергізацію організму);
- до неочікуваних реакцій з боку нервової системи.
Так, зокрема заспокійливі трави для купання немовлят можуть викликати у дитини надмірну сонливість, а у важких випадках — аритмію, порушення в роботі травного тракту, апатію тощо.
Тому відповідь на питання, в якій воді купати новонародженого, є досить однозначною — у звичайній чистій воді без різних домішок.
Отже. купання новонародженого — це не та процедура, з якою варто спішити. Проводити її треба не раніше, ніж через 3 доби після народження маляти, і виключно у чистій воді. У перші тижні життя варто купати дитину 2 рази на тиждень, але згодом можна збільшувати частоту та тривалість таких процедур.
Література:
4. Mark Greener. Bath time: More than good clean fun. British Journal Of Midwifery. Volume 23 · Issue 6
