Молочниця або кандидоз у дітей
Молочниця або кандидоз — вкрай поширена грибкова інфекція, що зустрічається приблизно у 2-5% здорових новонароджених і трохи частіше у дітей першого року життя (1). Найпоширенішою причиною кандидозних інфекційних хвороб у людини є Candida albicans, проте існують й інші різновиди такого гриба. Клінічні прояви інфекції, викликаної таким збудником, можна розподілити на ураження слизових оболонок та шкіри та на ураження внутрішніх органів. Найбільш поширеним та вивченим різновидом кандидозної хвороби є ураження рота — слизових оболонок щік, язика, ясен тощо (2). Проте у немовлят вона також дуже часто викликає пелюшковий дерматит (1).
Причини молочниці у новонароджених і дітей старшого віку
Молочниця у дітей може з'являтися через вплив різних факторів, що можуть змінюватися залежно від віку та локалізації хвороби. Зокрема, якщо мова йде про кандидоз ротової порожнини, то у немовлят він найчастіше виникає через комплекс факторів:
- ацидоз ротової порожнини через невелику кількість слини;
- недостатньо якісне дотримання матір'ю правил особистої гігієни — чистоти молочних залоз;
- обсіменіння (контамінацію) малюка грибом при народженні (у разі наявності інфекції у матері).
Якщо ж молочниця ротової порожнини виникає у дітей старшого віку, її розвитку можуть сприяти зовсім інші фактори, зокрема:
- білково-калорійний дефіцит;
- антибіотикотерапія;
- лікування інгаляційними кортикостероїдами, які широко застосовуються для терапії дітей з обструкційним бронхітом та деякими хронічними гіпоксичними станами (такі засоби викликають стійкий ацидоз);
- сильний імунодефіцит та онкологія.
Також досить поширеним різновидом кандидозу у дітей є кандидозний вагініт. Він може розвинутися у дівчаток на фоні цукрового діабету, через тривале антибактеріальне лікування або вживання оральних контрацептивів.
Іноді лікарі діагностують кандидоз шкіри у дітей. У контексті немовлят мова йде про пелюшковий дерматит — запальну хворобу шкіри, що розвивається через:
- підвищену вологість під пелюшками або памперсом;
- тертя та тиск на шкірні покриви;
- недостатню аерацію шкіри;
- подразнення хімічними речовинами, які потрапляють на шкіру з сечі чи фекалій або з підгузка чи пелюшок (барвників, ароматизаторів, мийних засобів).
У хлопчиків пелюшковий дерматит нерідко супроводжується кандидозним баланітом — запаленням голівки статевого члена.
Більш рідким різновидом шкірного ураження грибами Кандида є генералізований шкірний кандидоз. Зазвичай він розвивається на фоні важкого імунодефіциту чи СНІДу.
Симптоми молочниці у дітей
Прояви кандидозу також відрізняються залежно від локалізації патологічного процесу.
- Зокрема молочниця у дітей, що вражає ротову порожнину, супроводжується помірною болючістю, тому спонукає дітлахів вередувати та відмовлятися від грудей або пляшечки. Візуально хвороба викликає появу на слизових оболонках специфічного білуватого нальоту, що має зернисту структуру — нагадує звурджене молоко. Наліт може збиратися у бляшки. Він легко видаляється, проте залишає після себе червоні ерозії. Нерідко запальний процес розповсюджується на губи дитини, що супроводжується почервонінням, набряком, болючістю та лущенням. На губах можуть утворюватися болісні тріщини, та ерозії з кірочками.
- У разі кандидозного вагініту молочниця в дитини призводить до появи специфічних сирнистих виділень. Їх кількість може бути різною. Також дитина може жалітися на дискомфорт та свербіж, слизові оболонки стають червоними та набряклими.
- Пелюшковий дерматит локалізується спочатку в перианальній області, потім симптоми розповсюджуються на промежину, статеві органи та шкіру стегон. Для нього характерно почервоніння шкіри, поява пухирців, ерозивних ділянок та мацерації. За відсутності лікування м'які тканини стають набряклими, спостерігається відшарування епідермісу, можливі виразки.
- Генералізований шкірний кандидоз розпочинається зазвичай з молочниці та грибкового ураження нігтів. З часом хвороба вражає й інші ділянки тіла та організму, зокрема внутрішні органи.
Діагностика кандидозу
Зазвичай, якщо мова йде про кандидоз у дітей, діагноз може бути поставлений лише на підставі клінічної картини. Саме так відбувається у разі розвитку орофарингіальної молочниці. Проте у разі інших різновидів хвороби лікарі проводять мікроскопічне дослідження для того, щоб впевнитися у правильності діагнозу.
Така діагностика показує наявність псевдоміцелію Candida albicans або інших видів кандиди.
Методи лікування кандидозу
Схема лікування кандидозу у дітей також залежить від локалізації процесу:
У разі орофарингіального враження лікарі прописують місцеве використання протигрибкових препаратів (наприклад, у формі розчину чи суспензії). Паралельно вкрай важливо стежити за дотриманням гігієни — мамі варто регулярно мити груди та витирати їх насухо, не залишаючи вологи на сосках та ареолах. Якщо прояви кандидозу збільшуються, а місцеве лікування не дає очікуваного результату, може знадобитися системна терапія протигрибковими засобами.
У разі пелюшкового дерматиту, що розвився через грибкову інфекцію, лікування має бути комплексним та спрямованим на загоєння пошкодженої шкіри та профілактику рецидивів висипань.
Рекомендовано:
- Ретельно дотримуватися гігієни — зменшити вплив сечі та фекалій шляхом частої зміни підгузок.
- Купати малюка чистою водою та нейтральними мийними засобами.
- Використовувати вологі серветки без мила, ефірних олій, ароматизаторів та агресивних мийних компонентів, що можуть подразнювати шкіру.
- Використовувати місцеві пом'якшувальні засоби, наприклад, на основі оксиду цинку.
- Використовувати місцеві протигрибкові засоби — ністатин, клотримазол, міконазол або кетоконазол (3).
Генералізований кандидоз у дітей — особлива форма хвороби, що потребує регулярного спостереження у лікаря та індивідуального підходу до лікування. Терапія зазвичай включає корекцію станів, що призвели до виникнення такого захворювання та системну протигрибкову терапію.
Щоб попередити кандидоз у немовлят, у відділеннях інтенсивної терапії новонароджених у деяких країнах проводять обов'язкову профілактику флуконазолом у немовлят із дуже низькою вагою та у дітей з іншими факторами ризику для профілактики розвитку генералізованої інфекції (1).
Література:
