Профілактика алергії у дітей на штучному вигодовуванні
Алергічні захворювання – дуже поширена проблема серед сучасних людей в усьому світі, згідно попередніх підрахунків кожна п'ята людина страждає від різних видів алергії. Попри те, що алергія рідко призводить до летального результату, вона може негативно впливати на якість життя, а також ріст та розвиток дітей. До того ж, вона пов'язана з великими витратами на охорону здоров'я. Тому профілактика алергії у дітей – це дуже актуальна проблема сучасності (1). І вчені досліджують, якою може бути первинна профілактика алергічних захворювань, зокрема у немовлят, для яких грудне вигодовування не є можливим, та які мають ризик розвитку алергії.
Фактори ймовірності розвитку алергії у дітей
Як і в багатьох інших захворюваннях, фактори ризику алергії є багатофакторними та включають генетичні особливості, аспекти навколишнього середовища та складну схему взаємодії генома та середовища. Деякі з цих факторів є незмінними, як у випадку:
- сімейного анамнезу;
- расової/етнічної приналежності;
- дисфункції шкірного бар'єру (1).
Інші ж фактори можуть бути принаймні частково змінені зокрема, ці зміни може включати профілактику алергії у дітей. Це стосується:
- недостатності вітаміну Д;
- дієти (зокрема терміну дії та шляху впливу певних харчових алергенів);
- впливу забрудненого повітря та тютюнового диму;
- певних аспектів, що порушують функцію шкірного бар'єру (наприклад, фізичних ефектів через подряпини);
- складу епідермальної, респіраторної та шлунково-кишкової мікробіоти (1).
Наразі саме сімейна історія та склад мікробіоти вважаються двома найбільш важливими факторами ризику розвитку алергічних захворювань (1).
Регуляція мікробіоти і ризик розвитку алергії
Мікробіота людини – це складна мікробна екосистема, що складається з безлічі мікроорганізмів, які знаходяться в кишківнику, на шкірі, в ротовій порожнині, носових ходах та урогенітальному тракті. З них саме бактеріальна кишкова мікробіота є найбільш вивченою, вона наразі вважається ключовим фактором у розвитку здорової та стійкої імунної системи (1).
Колонізація кишківника – це динамічний процес, який починається ще на етапі внутрішньоутробного розвитку та досягає сталого та збалансованого стану приблизно через 1000 днів після народження.
Якщо дитина харчується грудним молоком, вона отримує з нього колонізуючі мікроби та активні сполуки (олігосахариди жіночого молока), які сприяють росту та поширенню корисних штамів бактерій у кишківнику (зокрема Біфідобактерій). Проте діти на штучному вигодовуванні позбавлені впливу таких факторів, тому, як правило, в них спостерігається більш різноманітна кишкова мікробіота, де переважають клостридії. Також склад мікробіоти немовлят може порушуватись під впливом ліків (як під час вагітності, так і під час пологів, і після них), навколишнього середовища тощо (1).
Проте склад мікробіоти кишківника відіграє ключову роль у захисті організму та розвитку імунної системи. І доведено, що є тісний взаємозв'язок між складом мікробіоти та розвитком алергії. Тому вчені впевнені, що вплив на цей фактор може виявитися дієвим методом профілактики алергічних захворювань у дітей на штучному вигодовуванні (1).
Симптоми алергії
У дітей можуть спостерігатися різні прояви алергічних захворювань. Серед них:
- Атопічний дерматит. Це хронічне запальне захворювання шкіри, що характеризується сильним свербінням, рецидивуючим перебігом. У дітей молодшого віку призводить до ураження ділянок шкіри голови біля шиї та за вухами, а також розгинальних поверхонь рук та ніг.
- Харчова алергія. Може проявлятися шкірними висипаннями, атопічним дерматитом, кропив’янкою та ангіоневротичним набряком. Серед можливих проявів – ураження дихальної системи, які включають кашель, стридор та хрипи. З боку шлунково-кишкової системи можлива поява блювоти, спазмів у животі, нудоти та діареї. Тяжкий системний прояв – анафілаксія, гостра важка алергічна реакція, що охоплює декілька систем органів.
- Астма. Супроводжується виникненням приступів, які викликають бронхоспазм та гіпоксію і за тяжкого перебігу можуть нести серйозну загрозу для життя.
- Алергічний риніт. Супроводжується ринореєю – прозорими водянистими виділеннями з носа, запаленням слизових носа, викликає хропіння, чхання та призводить до ротового дихання. Має хронічний характер та часто призводить до виникнення рецидивуючих інфекцій верхніх та нижніх дихальних шляхів.
Такі стани часто бувають взаємопов'язані, вони можуть співіснувати або змінювати один одного. У немовлят найчастіше спостерігаються прояви атопічного дерматиту, до яких згодом можуть приєднуватися й інші прояви алергії (2).
Профілактика алергії у дітей
Профілактика алергії у дітей має бути комплексною. Важливу роль відіграють:
- Дієтичні заходи контролю. Вкрай важливо зменшити вплив харчових алергенів на дітей з групи ризику. Зокрема необхідно вводити високоалергенні продукти у раціон маляти тільки після досягнення ним трирічного віку або пізніше. Деякі спостереження також показують, що у разі підвищеного ризику алергії варто потурбуватися, щоб і плід не зазнавав впливу алергенів (приблизно з 22 тижня вагітності) (2).
- Екологічні заходи контролю. Якщо є великий ризик того, що у дитини виникне алергія, профілактика має включати обов'язкове виключення подразників у навколишньому середовищі. Це стосується диму (сигаретного, пічного), викидів хімічних речовин (фарб, лаків, клеїв), шерсті тварин, тарганів та пилових кліщів, плісняви тощо (2).
Роль дитячих сумішей у профілактиці алергії
Як зазначалося вище, грудне вигодовування є найоптимальнішим способом вигодовування немовлят. Проте у разі, коли воно не є можливим, використовуються спеціальні дитячі суміші. Вони, як правило, створюються на основі коров'ячого молока та виготовляються з метою максимального наближення до параметрів жіночого молока. Також окрім стандартних сумішей, виробники пропонують спеціалізовані суміші, які можуть виявитися корисними у профілактиці та поліпшенні перебігу алергічних захворювань. Серед них:
- Глибоко гідролізовані формули. В них використовуються гідролізовані білки коров'ячого молока та амінокислоти, ці формули розроблені для дітей з ознаками алергії на білок коров'ячого молока. Досить довго вважалося, що вони можуть бути корисними для профілактики алергічних захворювань у дітей із групи ризику. Проте останні дослідження не виявили послідовних доказів, що підтверджують роль такого харчування у первинній профілактиці алергії у дітей (1).
- Суміші з частковим гідролізом білка. Можуть використовуватися у дітей з групи ризику для формування харчової толерантності до білку коров’ячого молока. Важливо, щоб ефективність такої суміші була доведена клінічними дослідженнями.
- Формули, збагачені синбіотиками (комбінацією пробіотиків та пребіотиків). Як відомо, склад грудного молока значно виходить за рамки поживності – воно містить безліч непоживних компонентів (олігосахаридів, бактеріальних штамів, антитіл, гормонів, імунних клітин тощо). Виробники сумішей намагаються імітувати цей надзвичайно функціональний коктейль, зокрема й за допомогою пребіотиків (олігосахаридів, розчинних ферментованих волокон, рослинних поліфенолів) та пробіотиків (біфідобактерій та лактобацилл). Вважається, що такі складові сприяють формуванню здорової кишкової мікробіоти та регуляції імунної системи, тому вони можуть відіграти певну роль в придушенні розвитку алергічних захворювань. І такі припущення були доведені на науковому рівні. Зокрема було доведено, що додавання суміші з синбіотиками наближує склад кишкової мікрофлори у малюків на штучному вигодовуванні до складу мікробіоти у дітей на грудному вигодовуванні. Також таке харчування допомагає покращити прояви алергічних захворювань, які вже виникли (алергічного риніту, дерматиту тощо) (1).
Попри те, що потенційна користь сумішей з пробіотиками та пребіотиками для профілактики алергії у немовлят на штучному вигодовуванні була доведена, світові спільноти поки що не можуть одностайно рекомендувати таке харчування для дітей. Продовжуються подальші дослідження. Але експерти все ж радять немовлятам, які не годуються грудним молоком та мають ризик розвитку алергії, давати суміші, збагачені пробіотиками, пребіотиками або синбіотиками (1).
Література:
2. Zave Chad. Allergies in children. Paediatr Child Health. 2001 Oct; 6(8): 555–566.
