"Приховані реальності", що впливають на вибір і поведінку батьків відносно харчування дитини

Харчування протягом перших 1000 днів, від зачаття до віку 24 місяців, має вирішальний вплив на фізичний та когнітивний розвиток дітей у найближчому і відділеному майбутньому.
Суттєвий прогрес в поліпшенні годування і харчування дітей був досягнутий завдяки зусиллям щодо освіти в питаннях харчування. Однак уповільнення росту дітей, про що свідчить кількість дітей як у нижньому, так і в верхньому процентилях
 стандартів росту Всесвітньої організації охорони здоров'я,
залишається серйозною проблемою суспільної охорони здоров'я у всьому світі.

Період від народження до року – це унікальний час, коли батьки або опікуни приймають практично всі рішення про те, чим і як годувати свою дитину2. Хоча визначення сучасної родини змінюється, сьогодні батьки вважаються основними опікунами дітей у домі.

З точки зору розвитку людини виховання дітей було описано як засіб навчання і сприяння фізичному здоров'ю і безпеці, а також емоційній, поведінковій когнітивній компетентності дітей для задоволення вимог у рамках їх культури, в    якій вони повинні вижити і успішно розвиватись3. Оскільки харчування і годування в ранньому віці є невід'ємним компонентом виховання дітей, що охоплюють соціальні, культурні та економічні аспекти життя батьків4, розуміння поточних детермінант, що піддаються зміні,  які впливають на вибір і поведінку батьків відносно годування, має важливе значення для надання підтримки й освіти.
В нещодавньому систематичному огляді5 узагальнено 73 якісних досліджень, опублікованих у період з 2015 по 2019 рік стосовно відносин, переконань і уявлень батьків про годування дітей (рис. 1). Виділено чотири основні теми:

• Грудне вигодовування найкраще підходить для дитини.
• Зовсім очевидно різне ставлення, переконання і сприйняття матерів, що годують груддю, і матерів, які не могли або вирішили не годувати груддю.
• На харчову поведінку дітей впливає соціокультурне середовище в родині.
• Очікування батьків стосовно навчання і підтримки їх особистого вибору способу годування з боку постачальників медичних послуг не завжди виправдовуються. Результати цього огляду показали, що батьки в основному згодні з тим, що грудне вигодовування – кращий спосіб годування дітей грудного віку. Як і у висновках більш ранніх систематичних оглядів, сьогоднішні матері описали грудне вигодовування з точки зору «передбачуваних очікувань у порівнянні з реальністю, яку вони отримали». Так само в поточному огляді було реалізовано дихотомічне бажання бути гарною/ ідеальною матір'ю ( у порівнянні з підходами до годування, що сприймаються як несумісні з «гарним материнством») ^6,7.

Хоча в деяких великих дослідженнях повідомляється, що матері часто приймають  рішення про годування дитини за власною ініціативою8 Попередні якісні огляди літератури показали, що сімейні та культурні звичаї впливають на поведінку стосовно годування^6,7,9,10. Результати доповнюють попередні теми конкретними новими висновками. Зокрема, батьки повідомляють, що хотіли б і очікують, що їм буде запропоновано фактичне навчання, пов'язане з їхнім індивідуальним і особистим вибором способу годування, і що воно буде делікатним і неупередженим. Сімейні та культурні звичаї дуже впливають на поведінку відносно годування дітей^{6,7, 9,10}

Освіта і підтримка, що враховують і сімейні культурні пріоритети, які  дозволяють батькам застосовувати надані рекомендації з годування дітей грудного віку, одночасно запобігаючи або усуваючи внутрішнє відчуття сорому або провини, представляють  собою нереалізовану можливість у рамках освіти з питань харчування.

Аі Чжао, доктор медицини
Школа суспільної охорони здоров'я Ванке,
Університет Цинхуа, Пекін, Китай

aizhao18@tsinghua.edu.cn

1. NCD Risk Factor Collaboration (NCD-RisC). Worldwide trends in body-mass index, underweight, overweight, and obesity from 1975 to 2016: a pooled analysis of 2416 population-based measurement studies in 1289 million children, adolescents, and adults. Lancet 2017, 390 (10113), 2627-2642. // Мировые тенденции изменения индекса массы тела, недостаточного веса, избыточного веса и ожирения с 1975 по 2016 год: объединенный анализ 2416 популяционных исследований с участием 1289 миллионов детей, подростков и взрослых.
2. Spyreli, E.; McKinley, M. C.; Allen-Walker, V.; Tully, L.; Woodside, J. V.; Kelly, C.; Dean, M., “The One Time You Have Control over What They Eat”: A Qualitative Exploration of Mothers’ Practices to Establish Healthy Eating Behaviours during Weaning. Nutrients 2019, 11 (3) // «Единственный период,когда вы контролируете, что они едят»: качественное исследование практики матерей по формированию здорового пищевого поведения во время отлучения от груди.
3. National Academies of Sciences, Engineering, and Medicine, Parenting Matters: Supporting Parents of Children Ages 0-8. 2016. Washington, DC: The National Academies Press. doi: 10.17226/21868. // Национальные академии наук, инженерии и медицины, вопросы воспитания: поддержка родителей детей в возрасте 0-8 лет.
4. Black, M. M.; Aboud, F. E., Responsive feeding is embedded in a theoretical framework of responsive parenting. The Journal of nutrition 2011, 141 (3), 490-4. // Чуткое кормление заложено в теоретические основы чуткого воспитания. 
5. Dattilo, A.M.; Carvalho, R.S.; Feferbaum, R.; Forsyth, S.; Zhao, A., Hidden realities of infant feeding: Systematic review of qualitative findings from parents. Behav Sci 2020, 10, 83; doi:10.3390/ bs10050083. // Скрытые реальности кормления младенцев: систематический обзор качественных результатов, полученных от родителей.
6. Harrison, M.; Brodribb, W.; Hepworth, J., A qualitative systematic review of maternal infant feeding practices in transitioning from milk feeds to family foods. Matern Child Nutr 2017, 13 (2). // Качественный систематический обзор практики кормления грудных детей при переходе с молочного питания на семейный рацион.
7. Matvienko-Sikar, K.; Kelly, C.; Sinnott, C.; McSharry, J.; Houghton, C.; Heary, C.; Toomey, E.; Byrne, M.; Kearney, P. M., Parental experiences and perceptions of infant complementary feeding: a qualitative evidence synthesis. Obesity reviews: an official journal of the International Association for the Study of Obesity 2018, 19 (4), 501-517. // Родительский опыт и восприятие прикорма для детей грудного возраста: синтез качественных данных. Обзоры по вопросам ожирения: официальный журнал Международной ассоциации по изучению ожирения.
8. Morais, M. B.; Cardoso, A. L.; Lazarini, T.; Mosquera, E. M. B.; Mallozi, M. C.,Habits and attitudes of mothers of infants in relation to breastfeeding and artificial feeding in 11 Brazilian cities. Rev Paul Pediatr, 2017, 35(1), 39-45. doi.org/10.1590/ 1984-0462/;2017;35;1;00014. // Привычки и отношение матерей младенцев к грудному вскармливанию и искусственному вскармливанию в 11 городах Бразилии.
9. Bazzano, A. N.; Kaji, A.; Felker-Kantor, E.; Bazzano, L. A.; Potts, K. S., Qualitative Studies of Infant and Young Child Feeding in Lower-Income Countries: A Systematic Review and Synthesis of Dietary Patterns. Nutrients 2017, 9 (10) // Качественные исследования кормления детей грудного и раннего возраста в странах с низким уровнем доходов: систематический обзор и синтез моделей питания.
10. Raman, S.; Nicholls, R.; Ritchie, J.; Razee, H.; Shafiee, S., How natural is the supernatural? Synthesis of the qualitative literature from low and middle income countries on cultural practices and traditional beliefs influencing the perinatal period. Midwifery 2016, 39, 87-97. // Насколько естественно сверхъестественное? Обобщение качественной литературы из стран с низким и средним уровнем дохода о культурных практиках и традиционных верованиях, влияющих на перинатальный период.