Жовтяниця у новонароджених
Жовтяниця у новонароджених, яка також відома як неонатальна жовтяниця або неонатальна гіпербілірубінемія, - це наслідок підвищення загального рівня білірубіну в крові. Візуально такий стан проявляється жовтуватим забарвленням шкіри, склер, а також слизових оболонок. Це дуже поширена медична проблема в перші два тижні життя немовляти та часта причина повторної госпіталізації після народження. Клінічна жовтяниця розвивається приблизно у 60% доношених дітей та 80% недоношених дітей у перший тиждень після народження, і приблизно у 15% немовлят, що знаходяться на грудному вигодовуванні вона триває понад 3 тижні. Найчастіше це легкий стан, що минає сам по собі — він має назву фізіологічна жовтяниця, проте його варто відрізняти від важкої форми — патологічної жовтяниці (1).
Визначення рівня білірубіну: норма у новонароджених
Білірубін — це не просто неприємна молекула, що змінює стан шкіри та може шкодити здоров'ю. Насправді він є жовчним пігментом та утворюється в результаті розпаду фетальних еритроцитів. Високий рівень цієї речовини може бути токсичним для розвитку центральної нервової системи та спричинити поведінкові та неврологічні порушення навіть у доношених новонароджених (2).
Клінічно оцінити жовтяницю новонароджених можна за часом її виникнення:
- Рання жовтяниця. Спостерігається протягом 36 годин після народження. Якщо жовтяниця виникає в першу добу — це завжди сигналізує про патологію.
- Фізіологічна жовтуха новонароджених. З'являється після 36 годин життя маляти та характеризується зростанням рівня загального білірубіну сироватки не вище 205 мкмоль/л. Може протікати як не ускладнено, так і ускладнено.
- Пролонгована. Триває понад 2 тижні життя у доношених малюків та понад 3 тижні життя недоношених дітей.
- Пізня. З'являється після 7 дня життя новонародженого. Потребує ретельного обстеження (3).
Визначення рівня білірубіну може відбуватися за допомогою пристрою для черезшкірного вимірювання. Також діагностика може відбуватися й по зразках крові дитини. Черезшкірне вимірювання допомагає зменшити частоту аналізів крові, проте застосування такого діагностичного методу може бути обмеженим у разі темного кольору шкіри та після проведення фототерапії (1).
Патологічна жовтяниця: можливі причини
Є багато факторів, які можуть призвести до виникнення жовтяниці патологічного типу. Зокрема гемолітична жовтяниця новонароджених з’являється через гемолітичну хворобу дітей — захворювання, що розвивається через руйнування еритроцитів, яке зі свого боку провокується імунологічним конфліктом матері та плоду. Така патологія виникає через резус-несумістність (коли мама має негативний резус, а дитина - позитивний) або конфлікт за групами крові (найчастіше, якщо мама має першу групу крові, а дитина — другу чи третю) (3).
Розвитку патологічної жовтяниці також можуть сприяти спадкові фактори, які призводять до дефекту мембрани еритроцитів та ін. Окремо варто виділити кон'юговану або пряму гіпербілірубінемію, що також відома як неонатальний холестаз. Вона може виникати через:
- порушення відтоку жовчі;
- інфекційні захворювання;
- генетичні фактори;
- гепатит, холестаз та ін. (1)
Причини виникнення фізіологічної жовтяниці
Фізіологічна жовтяниця у новонароджених виникає в перші 36-96 годин життя дитини та провокується особливостями розвитку та обміну речовин організму на цьому віковому етапі. Однак такий стан далеко не завжди є на 100% безпечним, навіть якщо він виникає у здорових доношених немовлят. У малюка може спостерігатися один або навіть кілька чинників, що сприяють зростанню загального білірубіну сироватки, зокрема:
- підвищений синтез білірубіну;
- зменшення печінкового захоплення;
- недостатня активність процесів кон'югації;
- недостатня екскреція та/або відтік жовчі;
- збільшена кишково-печінкова регуляція та ін. (4)
У разі значного збільшення загального білірубіну сироватки виникає потреба у диференційній діагностиці та, у разі потреби, терапії жовтяниці.
Без додаткового обстеження не обійтися, якщо жовтяниця у немовлят виникає раніше 2 доби життя, або якщо рівень білірубіну є дуже високим. Також діагностики потребує:
- збільшення рівня прямого білірубіну;
- значна тривалість жовтяниці;
- наявність у немовляти інших патологічних симптомів.
Незалежно від причин збільшення загального білірубіну сироватки, якщо цей показник значно зростає, дитині потрібне відповідне лікування для запобігання ушкодження мозку (4).
Через який період проходить жовтяниця у новонароджених дітей
Зазвичай жовтяниця у немовлят проходить протягом 7-14 днів життя. Проте збереження такого стану понад 2 тижні є поширеним клінічним сценарієм. На щастя, найчастіше затяжна жовтяниця є доброякісною, проте є ризик наявності у маляти кон'югованої гіпербілірубінемії та захворювань печінки. Тому якщо симптоми жовтяниці спостерігаються довше 2 тижнів, необхідно обов'язково звернутися до лікаря та пройти додаткове обстеження, зокрема аналізи крові, УЗІ черевної порожнини, гепатобіліарне сканування тощо (4).
Варто враховувати, що коли розвивається жовтуха у новонароджених, норма є досить відносним поняттям. Маля з такою симптоматикою має знаходитися під спостереженням лікаря.
Як лікується жовтяниця новонароджених
Якщо жовтяниця у новонароджених є некон'югованою, лікування може відбуватися двома основними способами:
- Фототерапія. Це лікування першої лінії, яке є дуже ефективним та сприяє фотоізомеризації білірубіну, його перетворенню в люмірубін та виведенню з організму. Фототерапія відбувається у спеціальному кувезі, очі немовляти мають бути обов'язково закритими для уникнення пошкодження сітківки. Паралельно маля потребує активної гідратації (1).
- Обмінне переливання крові. Зазвичай проводиться, коли дитина не відповідає на фототерапію (1). Рішення про переливання лікарі приймають у разі гострої білірубінової енцефалопатії, коли рівень білірубіну зростає вище 500 мкмоль/л (4).
Дитина за таких умов має отримувати грудне молоко, годування має відбуватися не менше 8-12 разів на день. Дуже важливо запобігати недостатності харчування та зневодненню. Догодовування не рекомендоване (4).
Лікування кон'югованої гіпербілірубінемії залежить від причин її виникнення та може бути консервативним або оперативним (1).
Література:
